Якщо в будь-який час, у будь-якому місці України зупинити на вулиці будь-кого і поставити перед ним нескладне запитання, - якої національності люди, що мають прізвища з суфіксами -енко, -ський, -ов/-ев, - можете не сумніватись: відповідь буде без варіантів: -енко - українець, -ський - поляк, -ов/-ев - росіянин. Отже, перед нами - стереотип мислення. Виникнення його, очевидно, пов'язане з тим фактом, що у деяких слов'янських народів певні словотвірні типи прізвищ складають абсолютну більшість...
Про походження української мови сьогодні написано цілі фантастичні романи. Брак популярної філологічної літератури змусив взятися за справу ентузіастів, які переважно не є фахівцями в питаннях мови. Проте виявляють напрочуд велику активність. Одні "специ” виводять українську ледве не із санскриту, інші поширюють міфи про уявний польський чи навіть угорський вплив, хоча здебільшого не володіють ні польською, ні українською, ні тим більше угорською мовою.
Тепер ті, кому набрид Ющенко з «його», як вони кажуть, голодоморами, Мазепою, Конотопом, Батурином, Крутами, ОУН-УПА, Биківнею, Мистецьким Арсеналом, європейським вибором, НАТО, свободою слова і демократичними цінностями, можуть бути задоволеними...
— Українська аристократія — феномен, безнадійно похоронений під
руїнами нашої сфальсифікованої історії. Ми ж і своє козацтво ще не
осмислили як лицарство. Ми не осмислили Запорожжя як лицарський орден,
хоча саме Запорожжя вважало себе філією Мальтійського ордену і, в
принципі, саме як таке і засновувалося Дмитром Вишневецьким, а
ідеологічно оформлювалося Костянтином Острозьким. І Вишневецький, і
Острозький належать до тих цілковито загублених діячів, які у нації, що
знає свою історію, мали би бути на грошових купюрах.
Отже, ми повинні вважати своєю, українською, символіку гербів навіть тієї частини нашої
шляхти, яка сама себе зачисляла до польської шляхти. А в тій символіці, як ми переконалися, є надзвичайно
багато цінної інформації про українську сонцепоклонницьку минувшину, про Трипільську цивілізацію. Важливо,
герби української шляхти указують на тісний зв´язок українства із Трипільською культурою і є ще одним
аргументом, що українці – нащадки Трипільської цивілізації.
"Якщо теперішнє покоління, на догоду нашим ворогам, буде зі зневагою ставитися до наших героїв та до нашої далекої минувшини, то почуття меншовартости серед українців буде і буде наростати”.
В Україні нема еліти, але є еліти. В Україні нема еліт,
але є елітарні явища. В Україні нема елітарних явищ, але є їх творці. В Україні
нема творців елітарних явищ, але є велика готовність такими їх визнати. В Україні
є велика туга за елітою. Вона така велика, що елітою називається все. Наша
еліта самоназвана, самозванська.
Під час підписання петиції до імператора 19 березня 1848 р. К. Віньковський звертався до греко-католицьких семінаристів: «Не забувайте, що ви руське плем’я, окреме від поляків, що у вас инша національність, своя історія, своя мова, – словом, що ви – русини»
"Людина шляхетна, на відміну від рагуля, зазвичай є безпорадною і необізнаною у практичних життєвих ситуаціях, тому що її висока духовність заважає зробити правильні кроки у боротьбі за виживання"...
* * *
