Ігор СМУТОК,
кандидат історичних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка
Мета цієї публікації - зібрати розпорошені маловідомі та невідомі
факти про початки підродів чи родин геральдичного роду гербу Сас.
Укладаючи список таких родин, автор був цілком свідомий,
наскільки це складне завдання. Очевидно, що, з одного боку, він
виявиться неповним, з іншого - чи не кожне друге шляхетське прізвище
викликає питання, наскільки правомірно зараховувати їх до геральдичної
групи гербу Сас.
День смерті Пресвятої Богородиці називається в нашій Церкві Успінням, бо її тіло після смерті не зазнало тління, але одразу з душею було взяте до неба. Свято Успіння Богородиці належить до великих свят, називається ще двунадесятим святом.
23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа
Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою
Української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив
Папа Римський Бенедикт XVI.
Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Коли
у науковому дискурсі йде мова про пізнє українське середньовіччя,
Наталі Яковенко немає рівних. Раніш говорилося, що на Запорожжі побувала
єдина жінка – Олена Апанович, „українська націоналістка" білоруського
коріння. Нині до неї долучилася й професор Могилянки Наталя Яковенко.
Проте вона не просто захоплена козаками, вона шукає поміж них шляхту –
еліту козацької нації.
Поміж Богородичними празниками церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. В Україні його відзначають 14 жовтня як свято релігійне, національне, родинне. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста». Встановлений він був як подяка за заступництво Богородиці над Царгородом.
Білі хорвати - слов’янське плем’я, що у VI–X ст. жило по обидва боки Карпат. ”Білі” означало ”західні”, а ”хорвати” або ”горвати” - ті, що живуть у горах. Згадує про них давньоруський літописець Нестор у своїй ”Повісті минулих літ”.
У
зв'язку з процесом історичного формування народу і його етнічної
території, залежно від природних умов, характеру і способу господарських
занять населення, в різних регіонах розселення народу формуються певні
особливості побуту і традиційної культури. Спільність і однотипність
таких локальних особливостей є основою для визначення історико-етнографічних районів розселення народу і його етнографічних груп.
Щоразу запитуєш себе, для чого мусить слугувати державна ідея? Для
розколу і протистояння в суспільстві чи для об’єднання всіх
найпередовіших і найвишуканіших цінностей і цнот на основі національних
традицій і права?...
— У своїй книзі я доводжу походження нинішніх українців від
русинів, котрі появилися за тисячу років до Київської Русі. Не за
принципом „хто колись пройшов по нинішній території України, той нам і
предок”. Ми, українці, дуже пишаємося трипільською або скіфською
культурами, античним Херсонесом, тим, до чого не мали жодного стосунку.
Забуваючи або й просто ганебно не знаючи того, до чого справді доклали
своїх рук. А тим часом наші предки заснували не тільки Прагу, Москву,
Братиславу, Вільно та Краків, а й східну частину угорської столиці, яка
називається Пешт.
* * *
