28 серпня свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
15 / 28
серпня свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви
Марії і закінчується двотижневий піст, який називається "Успенським
постом". День смерті Пресвятої Богородиці називається в нашій Церкві
Успінням, бо її тіло після смерті не зазнало тління, але одразу з душею
було взяте до неба. Свято Успіння Богородиці належить до великих свят,
називається ще двунадесятим святом. Але ж це день смерті Богоматері.
Чому ж тоді це свято?
А тому, що смерть не є єдиний спосіб
смерті. Успіння антонім смерті. Це насамперед - не-смерть. Ці два слова,
що розрізняються в мові будь-якого християнського народу, означають
радикально протилежні результати людського життя. Зрощує людина в собі
насіння любові, добра, віри, серйозно ставиться до своєї душі - і його
життєвий шлях вінчається успінням.
Відтепер (з часу Воскресіння
Христа) образ нашої безсмертя залежить від способу нашої любові.
"Людина приходить туди, де розум має свою мету і улюблене ним", -
говорив преподобний Макарій Єгипетський.
На іконі Успіння
Христос тримає на руках немовля. Що ж це за немовля? Це душа Богородиці!
Вона тільки що народилася у Вічність.
Після Вознесіння Господа
Іісуса Христа Матір Божа залишалася під опікою апостола Іоанна
Богослова, а під час його відсутності жила в будинку його батьків
поблизу гори Єлеонської. Для апостолів і всіх віруючих Вона була втіхою і
натхненням. Розмовляючи з ними, Матір Божа розповідала про дивовижні
події Благовіщення, і нетлінного від Неї народження Христа, Його
дитинства і всього земного життя. Подібно апостолам, Вона насаджувала і
стверджувала Християнську Церкву Своєю присутністю, словом і молитвами.
Благоговіння апостолів до Пресвятої Діви було надзвичайним. Після
прийняття Святого Духа в день П'ятидесятниці вони перебували в Єрусалимі
близько 10 років, служачи порятунку іудеїв і бажаючи частіше бачити і
чути від Неї Божественні слова.
Під час гоніння Іродом на юну
Церкву Христову (Діян. 12, 1-3), Пресвята Діва Марія разом з апостолом
Іоанном Богословом в 43 році пішла в Ефес, в якому проповідувати
Євангеліє випав жереб апостолу Іоанну Богослову. Вона була також на
Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, і на Святій Горі Афонській, про
яку, як говорить святий Стефан Святогорець, Матір Божа пророчо сказала:
"Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду
Заступниця місця».
Благоговіння перших християн до Божої Матері
було так велике, що вони зберегли все про Її життя, що тільки могли
замітити з Її слів і діянь, і навіть передали нам про Її зовнішній
вигляд. До часу Свого блаженного Успіння Пресвята Діва Марія знову
прибула до Єрусалиму. Слава Її як Матері Божої вже поширилася по землі і
багатьох заздрісних і гордих озброїла проти, які вчинили замах на Її
життя, але Бог оберігав Її від ворогів.
Дні і ночі Богородиця
проводила в молитві. Нерідко Пресвята Богородиця приходила до Святого
Гробу Господнього, воскуряла тут кадило і преклоняла коліна. Не раз
робили замах вороги Спасителя, перешкоджали Їй відвідувати святе місце і
випросили у первосвящеників варту для охорони Гроба Спасителя. Але
Свята Діва, ніким не помітна, продовжувала молитися перед ним. В одне з
таких відвідин Голгофи перед Нею з'явився Архангел Гавриїл і сповістив
про швидке переселення з цього життя в життя Небесне. І Архангел вручив
Їй пальмову гілку в знамення. З Небесною звісткою повернулася Божа Матір
у Віфлеєм з трьома дівами (Сепфорою, Євігеей і Зоілой). Потім Вона
викликала праведного Йосипа з Аримафеї і учнів господніх, яким
сповістила про Своє швидке Успіння. Пресвята Діва молилася також, щоб
Господь послав до Неї апостола Іоанна. І Дух Святий забрав його з Ефесу,
поставивши поруч з тим місцем, де лежала Матір Божа. Після молитви
Пресвята Діва воскурила кадило, і Іоанн почув голос з Неба, що
закінчував Її молитву словом "амінь". Божа Матір зауважила, що цей голос
означає швидке прибуття Святих апостолів і Сил Безтілесних.
Апостоли, число яких і обчислити не можна, злетілися, говорить святий
Іоанн Дамаскін, як хмари орлів, щоб послужити Матері Божій. Побачивши
один одного, апостоли раділи, але в подиві взаємно запитували: для чого
Господь зібрав їх в одне місце? Святий Іоанн Богослов, з радісними
сльозами вітаючи їх, сказав, що для Божої Матері настав час відійти до
Господа. Апостоли вітали Її, а потім розповіли про їх чудове прибуття.
Пресвята Діва, прославляла Бога, що Він почув Її молитву і виконав
бажання Її серця, і почала розмову про майбутню Її смерть. Під час цієї
бесіди також чудесним чином з'явився і апостол Павло із своїми учнями:
Діонісієм Ареопагітом, дивним Іерофеєм, божественним Тимофієм та іншими з
числа 70 апостолів. Всіх їх зібрав Святий Дух, щоб вони сподобилися
благословення Пречистої Діви Марії і пишніше влаштували похорони Матері
Господньої. Кожного з них Вона закликала до Себе по імені, благословляла
і хвалила віру і їх труд в проповідування Євангелія Христового, кожному
бажала вічного блаженства і молилася з ними за увесь світ.
Настав третій час, коли повинно було відбутися Успінню Божої Матері.
Палало багато свічок. Святі апостоли з піснями оточували величною красою
прикрашене ложе, на якому лежала Пречиста Діва Богородиця. Вона
молилася в очікуванні Свого ісходу і приходу Свого жаданого Сина і
Господа. Раптово осіяло невимовне Світло Божественної Слави. Побачивши
таке апостоли жахнулися. Верх приміщення немовби зник в променях
неосяжного Світла, і зійшов Сам Цар Слави, Христос, оточений безліччю
Ангелів і Архангелів ,інших Небесних Сил з праведними душами праотців і
пророків, колись пророчивших про Пресвяту Діву. Побачивши Свого Сина,
Божа Матір вигукнула: "Величає душа Моя Господа, і возрадовася Мій дух у
Бозі, Спасі Моїм, яко зглянувся на смирення Своєї раби" - і, піднявшись
з ложа для зустрічі Господа, вклонилася Йому. Господь запрошував Її в
обителі Вічного Життя. Без всякого тілесного страждання, немовби в
приємному сні, Пресвята Діва віддала душу в руки Свого Сина і Бога.
Тоді почався радісний Ангельський спів. Для більшого прославлення
Пресвятої Богородиці всемогутня сила Божа зцілювала хворих, з вірою і
любов’ю, доторкавшихся до святині одру. Оплакавши свою розлуку з Матір'ю
Божої на землі, апостоли приступили до поховання Її пречистого тіла.
Святі апостоли Петро, Павло, Яків з іншими із числа 12 апостолів понесли
на своїх плечах ложе, на якому лежало тіло Приснодіви. Святий Іоанн
Богослов йшов попереду з райського гілкою, а інші святі і безліч вірних
супроводжували одр зі свічками і кадилами, оспівуючи священні пісні. Цей
урочистий хід почався від Сіону через весь Єрусалим у Гефсиманії.
Було чути спів Небесних Сил, що прославляли Божу Матір. Невіруючі
мешканці Єрусалиму, уражені надзвичайною величчю похоронної процесії і
озлоблені почестями, які воздавалися Матері Ісуса, донесли про те
первосвященикам і книжникам. Палаючи заздрістю і помстою до всього, що
нагадувало їм Христа, вони направили своїх слуг, щоб ті розігнали
проводжаючих, а тіло Матері Божої спалили. Збуджений народ і воїни з
люттю кинулися на християн, але вінець з хмари, що супроводжував
апостолів по повітрю, опустився до землі і ніби муром закрив їх від
переслідувачів. Переслідувачі чули кроки і спів, але нікого з
проводжаючих не бачили. Багато з них були вражені сліпотою. Іудейський
священик Аффонія із заздрості і ненависті до Матері Ісуса Назарянина
хотів опрокинути ложе, на якому лежало тіло Пресвятої Діви, але Ангел
Божий невидимим мечем відсік його руки, які доторкнулися до гробу.
Побачивши таке диво, Аффонія розкаявся і з вірою визнавав велич Матері
Божої. Він отримав зцілення і приєднався до сонму супроводжуючих тіло
Богоматері, ставши вірним послідовником Христа. Коли похоронна процесія
досягла Гефсиманії, там з плачем та риданням почалося останнє цілування
пречистого тіла. Лише до вечора святі апостоли могли покласти його в
гріб і закрити вхід в печеру великим каменем.
Три дні вони не
відходили від місця поховання, здійснюючи молитви і псалмоспіви. По
премудрому промислу Божому апостолу Фомі не судилося бути присутнім при
похованні Матері Господньої. Прийшовши в третій день в Гефсиманію, він з
гіркими сльозами впав перед гробовою печерою і голосно плакав про те,
що не удостоївся останнього благословення Матері Божої і прощання з Нею.
Апостоли з жалю до нього зважилися відкрити печеру і дати йому
можливість вклонитися святим останкам Приснодіви. Але, відкривши гріб,
вони знайшли в ньому одні тільки Її похоронні завіси і переконалися
таким чином в чудовому вознесінні Пресвятої Діви з тілом на Небо.
Увечері того ж дня, коли апостоли зібралися в будинку для підкріплення
себе їжею, їм стала Сама Матір Божа і сказала: "Радійте! Я з вами у всі
дні". Так зраділи апостоли і всі що були з ними, що вони підняли частину
хліба, що поставляється на трапезу в пам'ять Спасителя ("частина
Господа") і закричали: "Пресвята Богородиця, допомагай нам". Її численні
ікони всюди виливають джерело зцілень, а святе тіло Її, взяте на Небо,
свідчить про наше майбутнє перебування з ним.
Свято Успіння
Пресвятої Богородиці з особливою урочистістю здійснюється в Гефсиманії,
на місці Її поховання. Святий Іоаким помер 80-літнім старцем через
кілька років після Введення в храм Пресвятої Діви. Свята Анна,
залишившись вдовою, переселилася з Назарета до Ієрусалиму, і жила
поблизу храму. В Ієрусалимі вона придбала два маєтки: перше у
Гефсиманских воріт, а друге - в долині Йосафата. У другому маєтку вона
влаштувала склеп для покійних членів сім'ї, де і була похована разом з
Якимом. Там, в Гефсиманському саду, Спаситель часто молився зі Своїми
учнями.
Пречисте тіло Матері Божої було поховано на сімейному
кладовищі. З самого Її поховання християни благоговійно шанували могилу
Матері Божої і влаштували на тому місці храм. У храмі зберігалися
дорогоцінні завіси, якими були повито пречисте тіло.
Дата
Успіння Діви Марії невідома. Очевидно лише, що воно було до перших
гонінь на християн, розв'язаних божевільним імператором Нероном в 64
році. Старохристиянська традиція вказує гробниці Діви Марії, Її батьків
Якима і Анни, а також Йосипа Обручника в Гефсиманському саду, у східній
частині Ієрусалиму.
Підготував священик Михайло ЦЮРКАЛО
Більш докладно: http://turka.at.ua/publ/3-1-0-307#ixzz1WJGYzzmH Under Creative Commons License: Attribution
* * *
