Далекого 1905 року Іван Франко звернувся до
галицької молоді: «Ми мусимо навчитися чути себе Українцями — не
галичанами, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних
кордонів. І це почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить
вести за собою практичні консеквенції».
РУСИНИ ЧИ УКРАЇНЦІ?
Вперше надруковано в газеті "Свобода". Ужгород, 1937р. 2 вересня. — ч. 28. — с. 1.
Подається за першодруком.
Стаття не підписана. Вона з’явилася як реакція на ту ідеологічну боротьбу, що починалася в 30-х рр. XX ст. на Закарпатті між українцями і русофілами. А. Волошин у той час став найвищим авторитетом у відстоюванні української національної ідеї за Карпатами. Керована ним газ. "Свобода" систематично друкувала матеріали, у яких велася полеміка з "русофілами". Стаття "Русини чи Українці?" могла бути ініційована А. Волошином або ж вийти з-під його пера. У ній, зокрема, порушуються і церковні проблеми Галичини й Закарпаття, які автор добре знав. Поглядом на проблему "русини" чи "українці", висловлені у статті, — це погляди А. Волошина.
Бойки ― субетнос чи етнографічна група? Бойки ― українці чи русини? Поки науковці дискутують, яке саме визначення надати горянам, котрі мешкають у середній смузі Українських Карпат, київська журналістка Наталя Кляшторна зробила спробу з’ясувати: в чому саме полягає бойківська самобутність. Тема напрочуд актуальна, адже бойкам, найчисельнішій в Україні групі, котра мешкає в Карпатах над Сяном, Дністром та Лімницею, пророкують швидку загибель ― саме як самобутній спільноті в межах українського народу.
Чи дійсно історики можуть мати достовірні знання про минуле того чи
іншого народу, головне — свого? Або про характери людей далекого
минулого? Що ми знаємо про своїх пращурів та їхніх князів, полководців,
вождів, патріархів? Якими звивистими шляхами це минуле впливає на
сьогодення, тягне нас назад або штовхає вперед, у майбутнє?
Свято Спаса (Преображення Господнього) - одне з дванадцяти найбільших християнських свят. Воно установлене на згадку про ті часи, коли Спаситель завів трьох апостолів - Петра, Якова та Івана на гору Фавор і перевтілився перед ними. Тоді Його обличчя засяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. На небі з’явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»
60 років тому Польська Республіка та Радянський Союз зробили останній територіальний обмін. 50 тисяч українців і поляків втратили рідну землю - а на місці їхніх сіл побудували гігантське штучне море.
Необхідність територіальних коректив 1951 р. пояснювали економічною доцільністю. Та чи тільки барелі нафти і тони вугілля були причиною, щоб 50 тисяч українців і поляків позбавити рідної землі?
Насправді ж
бойки – найзагадковіше українське плем`я. Родовід бойків так глибоко
загубився у віках, що історики, два століття поспіль нишпорячи по
літописах та карпатській землі, ніяк не можуть достеменно визначити: хто
такі бойки, де їхнє коріння і чому вони так називаються. Навіть кордони
розселення цього племені дотепер називають умовними, оскільки люди з
бойківського прикордоння або цураються нині свого імені, або давно
переселені з батьківського краю.
В українській історіографії його вважають найвидатнішим з усіх правителів західних князівств. На тлі тих складних обставин, в яких йому доводилося діяти, його досягнення були справді видатними. Водночас із відновленням і розширенням володінь батька Данило Галицький стримував польську та угорську експансію. Подолавши могутність бояр, він добився піднесення соціально-економічного і культурного рівня своїх володінь до одного з найвищих у Східній Європі.
Галичина-
історична назва українських етнічних земель, розташованих на північ від
Карпатських гір, у басейні річок Дністра (верхня і середня течії),
Західного Бугу (верхня течія), Сяну (верхня течія). Це територія
Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (за винятком північної
частини) областей України, а також ряду воєводств Польщі (Перемишльське,
Жешівське, Замойське, Холмське та ін.).