Сучасна концепція нашого життя вимагає - народити сина, посадити дерево, збудувати будинок та обов'язково створи свій веб- сайт... Маю надію, що інформація розміщена на моєму сайті , який створений власноручно без будь-якої сторонньої допомоги, буде для багатьох із Вас не тільки цікавою, а ще й дуже корисною в пізнанні найбільш яскравих сторінок нашої тисячолітньої історії. Меню з лівої сторони сайту "Історичні факти" - дає можливість ознайомитися з матеріалами які стосуються історії роду САС та української шляхти, меню сайту з правої сторони "Мої сторінки" - дасть можливість переглянути все що стосується особисто моєї скромної персони. З великою вдячністю прийму всі Ваші пропозиції та зауваження, і особливо буду радий за плідну співпрацю на сторінках форуму, в тих питаннях які мене цікавлять найбільше - це історія роду Літинських і все що до нього має будь яке відношення.
Щоб захистити українські князівства, Роман провів ряд нечувано успішних походів на половців, разом із тим він заглибився далеко на північ у польські та литовські землі. Прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь стало причиною його смерті. В 1205 р., йдучи польськими землями, Роман потрапив у засідку й загинув. Територіальне об'єднання, яке він створив, протрималося всього шість років — занадто короткий час, щоб із нього могло викристалізуватися якесь с
... Читати далі »
Бойки ― субетнос чи етнографічна група? Бойки ― українці чи русини? Поки науковці дискутують, яке саме визначення надати горянам, котрі мешкають у середній смузі Українських Карпат, київська журналістка Наталя Кляшторна зробила спробу з’ясувати: в чому саме полягає бойківська самобутність. Тема напрочуд актуальна, адже бойкам, найчисельнішій в Україні групі, котра мешкає в Карпатах над Сяном, Дністром та Лімницею, пророкують швидку загибель ― саме як самобутній спільноті в межах українського народу. Така перспектива не тішить дослідницю, яка сама є бойкинею за походженням. Народжена не в горах, а в степах Херсонщини, у родині виселених із Західної Бойківщини (зараз ― у межах Польщі), Н
... Читати далі »
Роман із текстами, або «мандрівка людей книги», — так сама Оксана Забужко умовно окреслила жанр 650–сторінкової «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій».
«Код» Лесі Українки
— Пані Оксано, з чого варто почати цю мандрівку в «Україну
... Читати далі »
Не раз доводилося чути від наших людей, що всі ми, у яких прізвища мають
закінчення на "ський" - не є щирими українцями, якщо не поляками, то польськими запроданцями, не дуже надійними людьми, які для нашої неньки України нічого доброго не зробили, що особисто мене дуже дивує...
Бо ті хто дійсно цікавиться історією нашої держави,
давно вже мабуть зауважили, що майже 2/3 видатних людей минулого мають
прізвища якраз з закінченням на "ський", "зький", "цький", або дотичні за своїм
походженням до таких людей.
Пообкладалися портретами Степана Бандери, а прочитати його автобіографію розуму не вистачає. А дарма, тому що у Степана Андрійовича бабця - Розалія Білецька, мати
... Читати далі »
Багато людей думає, що знання про лицарсько-боярські роди, або про так звану "шляхту” є пережитком, не потрібне, а то й смішне. Геральдика, або наука про лицарські роди та їх герби належить до історії, яку всі народи пильно оберігають, студіюють та досліджують. Серед наших наукових кругів був поширений погляд, що геральдика акцентує традинаціоналізм і консерватизм суспільної групи людей, яка є чужа і ворожа нашому народові. Наслідком таких ліберально-демократичних, чи радикально-соціалістичних думок, наша історія в царині геральдичних дослідів є убогою і багато цінних світової слави представників наших шляхетських родів приписується нашим ворожим сусідам, чи навіть чужим нам своєю історією народам, як, наприклад, нашого родака П. К
... Читати далі »
Сакраментальне питання:
хто ми, звідки ми? Чому ми тут, на Бойківщині, а Батьківщина наша там,
на Лемківщині? Ці та багато інших подібних питань ще довго будуть мучити
нас і наших дітей.
Щоб відповісти на ці питання, треба сягнути в
глибину віків, в історію народу українського. З книги Івана
Красовського і Дмитра Солинки (Львів, 1991 р.) дізнаємося:
"Кожен
народ, великий чи малий, має свою Історію, має свою культуру, духовні
цінності. Часто запитують нас н
... Читати далі »
* * *
