Хто не знає свого минулого, той не вартий і майбутнього. Хто не шанує визначних людей свого народу, той сам не годен пошани... М.Рильський



Персональний сайт Ігоря Булинського



Від пам'яті роду - до пам'яті нації !

Кожний нарід гордиться своєю шляхтою, тільки один український відмежовується насилу від того вінка людських окрас... О.Кобилянська

Понеділок- 24.07.2017 - київський час - 01:29 - вітaю вас Гость

У поняття шляхетність акумульовано добропорядність, чесність, справедливість, благородність, глибока християнська мораль. Ці риси характеру, поведінки були притаманні багатьом родинним династіям, які належали до українських лицарсько-шляхетних гербів Драго-Сас, Корчак, Корвін, Еліта і інших впродовж усіх віків... Шляхетність - це особливий спосіб мислення та позиціонування себе в суспільстві, прагнення до постійного розвитку та самовдосконалення... Шляхетність зобов'язує...
Братерство родинне нам душу бентежить, до єдності кличе, до чину взива... Служили Вкраїні завжди як належить - шляхетська амбітність і горда душа!...
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід





S A S


Історичні факти



Oпитування
Чи маєте Ви відношення до шляхти ?
Всього відповідей: 264



Це банер мого сайту: =Персональний сайт Ігоря Булинського - українська шляхта=, натисніть його і ви отримаєте HTML-код цього банера


Форма входу



Категорії розділу
Актуальні статті [65]



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сертификат на никнейм Sokil, зарегистрирован на Булинський Ігор Ілліч




С Л А В Е Н Ь

Ш Л Я Х Е Т С Ь К О Г О

Т О В А Р И С Т В А
- х -

З глибин предковічних до нашого часу,
Попереду завше трима хоругву
Когорта шляхетна - підвалина роду,
І з Богом у серці завжди на слуху.
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди, як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!
- х -

В думках і піснях лине дзвін про них краєм,
Геройство їх блискає в наших очах:
Хмельницький, Виговський, Немирич, Мазепа,
Ця слава не вмре, не поляже в віках.
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!
- х -

Чи ми не нащадки тих лицарів дужих?
Ще поки не впав, їх підхопимо стяг,
Покиньмо оспалість, зневіру й байдужість,
Нас ждуть перемоги і слава звитяг!
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!

- - х - -



Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну»

Турка-жемчужина Карпат

Каталог сайтів України















Головна » Статті » Актуальні статті

Руська (українська) шляхта - на стезі відродження

                                                 



Ольга Кобилянська

 

“Кожний нарід гордиться своєю шляхтою, тільки один український відмежовується насилу від того вінка людських окрас, наче б це була марнота - мати визначних предків і почувати в собі шляхетську кров (…). Будь-що-будь повинні ми й над тим застановитися, чи не було б добре плекати, як цінну силу, шляхетство, не тіьки душі, але й імені, тобто підтримувати невмирущість пам’яти тих предків, що надали своїми геройськими вчинками славу й слеск свойому імені”. 

Так писала Ольга Кобилянська, спадкоємиця найдавнішого й найчисельнішого боярсько-шляхтянського роду Драґо-Сасів, про доцільність відродження українського дворянства. Треба відразу уточнити, що йшлося не про відродження шляхти як суспільного стану, — у 20-му столітті це було б анахронізмом, — а про відновлення генеалогічного дерева видатних предків-лицарів, про створення громадської організації з числа нащадків давніх гербових імен. 

Ведеться мова, власне, про Драґо-Сасів, чиїми нащадками є носії таких прізвищ, як Бачинський, Бережницький, Березовський, Голинський, Городиський, Грабовецький, Добрянський, Жураківський (саме родина Жураківських нині активно веде пошуки нащадків своїх предків Сасів), Кобилянський, Кульчицький, Ластовецький, Літинський, Монастирський, Новаківський, Рудницький, Сас, Сваричевський, Стрельбицький, Сулятицький, Турянський, Чайковський, Терлецький та багато-багато інших — кількасот прізвищ. 

Трохи історії. 

Витоки найчисельнішої геральдичної родини України-Русі та одного з наймогутніших родів середньовічної Угорщини пішли з 10—11 століть. Землі західних слов’ян потрапили під владу німецьких феодалів і місцеве населення, рятуючись від онімечення, шукало кращої долі на сході. За свідченням історичних хронік, до Галичини цей слов’янський праукраїнський рід запросив Данило Галицький. Угорська гілка роду Драґо-Сасів у 13 ст. цілковито вигасла у боротьбі з турками. Інакше велося Драґо-Сасам на північних схилах Карпат. 

На 15 століття найвидатнішою Драґо-Сасівською родиною були Даниловичі. Ще й досі їхній герб можна побачити при в’їзді до Одеського замку та на гербі містечка Сасів, що на Львівщині. 

Від Сасів походить шляхетська родина Конашевичів (звідти вийшов гетьман Сагайдачний), родина Шептицьких. 

На сьогодні відомо близько 600 родин герба Драґо-Сасів. Якщо князівські роди вигасли, або полонізувалися ще в 17 столітті, то дрібна шляхта продовжувала служити своїй Батьківщині — якщо не мечем, то пером. Порівняння переліку Сасівських родин Коломийщини загалом збігається з переліком відомих релігійних, просвітницьких і громадсько-політичних діячів кінця 18 — середини 19 століть. 

Чи не найбільшим осідком Драґо-Сасів були Березови на Косівщині. Чи не всі колишні і нинішні відомі особистості з Березовів — нащадки цього славного роду (дехто й сам про те не знає). 

Тепер декілька слів про відновлення й згрупування роду Сасів. 

1907 року створено Товариство Руської Шляхти в Галичині; збори відбулися в Самборі. В лютому 1909-го товариство, фактично, розкололося. У 1938-му була спроба його відродити. Наступного року випущено зошит “Золотої книги українського лицарства”. 2002-го року в Києві постала ідея відродження цього товариства. 

2004-го в Івано-Франківську скликано перші збори відродженого товариства. 4 квітня 2005-го року Товариство Руської Шляхти зареєстроване в Україні. І, нарешті, в грудні 2007-го Коломийська міськрада зареєструвала громадську організацію під назвою “Українське Шляхетське товариство Покуття”. Головою обрано Олександра Коваля. Членство в товаристві поділяється на ґонорове, дійсне та асоційоване. Ґоноровими членами є особи, які на підставі документів можуть підтвердити своє пряме походження від руської шляхти чи козацтва. Дійсними членами є особи, які на підставі родинних прізвищ можуть походити від названого шляхетського роду. Асоційовані члени не належать до старовинної шляхти, але вносять вагомий внесок у розвиток чи діяльність товариства. 

Наостанку слід сказати, що “Українське Шляхетське товариство Покуття” не претендує на жодні пільги. Зрештою, шляхетство — радше ознака духу, а не крові. Разом з тим, усвідомлення свого походження від касти лицарів-оборонців краю таки додає респекту, а заодно — й відповідальності. 


 





Автор: Андрій МАЛАЩУК, “Вільний голос” 

 

 

Категорія: Актуальні статті | Додав: sokil (21.11.2015)
Переглядів: 256 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

GRZYMALA


Мої сторінки



Oпитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 172








Погода в Трускавці


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
















QR-код сторінки
















- Шляхетність зобов'язує -


82200 Україна Львівська обл. м.Трускавець © 2017

- За достовірність змісту матеріалів і статтей несе відповідальність автор -

- Приватний сайт -