* * *
ЮРІЙ ДРОГОБИЧ
Дрогобич (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494 рр.) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Майбутній вчений народився 1450 р. в старовинному галицькому місті Дрогобич в родині збіднілого шляхтича Доната Котермака. Мати померла, коли хлопець був ще зовсім малим. Юрія і його старшу сестру виховував батько. Початкову освіту здобув у рідному місті та Львові, потім навчався у Краківському Ягеллонському університеті, де отримав ступінь бакалавра і магістра. На той час Краків був не лише столицею Польщі, але й осередком європейської культури. У XV–XVI ст. у Краківському університеті викладало більше тринадцяти українських професорів. Вперше ім’я Юрія Дрогобича зафіксовано у запису його в книзі бажаючих здати іспити на факультет «вільних наук». У 1471 р. Дрогобич вже отримав науковий ступінь бакалавра, а в 1473 р. став магістром. Для продовження навчання Юрій Дрогобич попрямував до Італії, де завершив освіту в Болонському університеті. Дрогобичу доводилося багато часу витрачати на те, щоб заробити собі на хліб. Якби не це, він, як свідчать його листи, досяг би ще більших результатів у навчанні. В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському університе
ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував. Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко «осягнути обшири неба незбагненно великі», пізнати «таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок». У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг. Найвідоміші з творів Д. — «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат з шести розділів про затемнення» (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман. Помер Юрій Дрогобич в Кракові в 1494 р., де і був з почестями похований.
ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував. Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко «осягнути обшири неба незбагненно великі», пізнати «таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок». У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг. Найвідоміші з творів Д. — «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат з шести розділів про затемнення» (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман. Помер Юрій Дрогобич в Кракові в 1494 р., де і був з почестями похований.
Вандишев В. М. Філос. підґрунтя прогностики Юрія Дрогобича // Наукові записки НаУКМА. — Т. 20. Сер.: Філософія та релігієзнавство. — К., 2002.
