Хто не знає свого минулого, той не вартий і майбутнього. Хто не шанує визначних людей свого народу, той сам не годен пошани... М.Рильський



Персональний сайт Ігоря Булинського



Від пам'яті роду - до пам'яті нації !

Кожний нарід гордиться своєю шляхтою, тільки один український відмежовується насилу від того вінка людських окрас... О.Кобилянська

Понеділок- 24.07.2017 - київський час - 01:30 - вітaю вас Гость

У поняття шляхетність акумульовано добропорядність, чесність, справедливість, благородність, глибока християнська мораль. Ці риси характеру, поведінки були притаманні багатьом родинним династіям, які належали до українських лицарсько-шляхетних гербів Драго-Сас, Корчак, Корвін, Еліта і інших впродовж усіх віків... Шляхетність - це особливий спосіб мислення та позиціонування себе в суспільстві, прагнення до постійного розвитку та самовдосконалення... Шляхетність зобов'язує...
Братерство родинне нам душу бентежить, до єдності кличе, до чину взива... Служили Вкраїні завжди як належить - шляхетська амбітність і горда душа!...
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід





S A S


Історичні факти



Oпитування
Чи маєте Ви відношення до шляхти ?
Всього відповідей: 264



Це банер мого сайту: =Персональний сайт Ігоря Булинського - українська шляхта=, натисніть його і ви отримаєте HTML-код цього банера


Форма входу



Категорії розділу
Актуальні статті [65]



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Сертификат на никнейм Sokil, зарегистрирован на Булинський Ігор Ілліч




С Л А В Е Н Ь

Ш Л Я Х Е Т С Ь К О Г О

Т О В А Р И С Т В А
- х -

З глибин предковічних до нашого часу,
Попереду завше трима хоругву
Когорта шляхетна - підвалина роду,
І з Богом у серці завжди на слуху.
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди, як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!
- х -

В думках і піснях лине дзвін про них краєм,
Геройство їх блискає в наших очах:
Хмельницький, Виговський, Немирич, Мазепа,
Ця слава не вмре, не поляже в віках.
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!
- х -

Чи ми не нащадки тих лицарів дужих?
Ще поки не впав, їх підхопимо стяг,
Покиньмо оспалість, зневіру й байдужість,
Нас ждуть перемоги і слава звитяг!
- х -

Приспів:
Братерство родинне нам душу бентежить,
До єдності кличе, до чину взива...
Служили Вкраїні завжди як належить,
Шляхетська амбітність і горда душа!

- - х - -



Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну»

Турка-жемчужина Карпат

Каталог сайтів України















Головна » Статті » Актуальні статті

Історія гербу САС...

Історія гербу САС


Герб Сас I

27 червня 1431 р. Владислав Ягайло, польський король, надав шляхетному Ванчі Волоху та його синам Ходку, Іванку і Занку село Турку в Самбірському повіті . Від синів Занка походять Яворські і Турецькі. Зокрема четверо синів Василя Занковича осіли в Яворі, а єдиний син Федора Занковича Дмитро () – у Турці. Ільницькі натомість були нащадками або Ходка, або Іванка Ванчовичів. Перша згадка про Ільницьких припадає на 1491 р. , коли Миклаш і Ігнатко з Ільника провадили судову справу з Влодиком зі Стебника.

Сас (Драґ) — шляхетський герб, до якого належала більша частина руської (української) шляхти в Галичині (Червоній Руси).

Герб Сас виступає в кількох відмінах, найважливіші з яких є такі:

Сас I: В блакитному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками — срібна стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.



Сас II (Сас-Комарницький)

В червоному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома шестикутними золотими зірками — золота стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.
Герб виступає також у графському варіанті (графи Дідушицькі, Комарницькі, Уруські), з доданими ранґовими коронами, відмінами та щитотримачами.
Герб має угорське походження. Найімовірніше, пов'язаний з волохами, яких угорські королі у 13 ст. розселили на теренах Марамарошу (Мармарощина, Марамуреш) з метою захисту від татарів. З 1359 року їхні потомки, представителі роду Драґо-Сасів, з'явилися на землях Червоної Руси.

Слід волоського походження гербу зберігся в гербовій легенді (гербовник Каспара Несецького), яка виводить Сасів від волоського графа Ванчалуха (Ваньча Волошина), що у 15 ст. отримав від польського короля обширні землеволодіння в околицях Турки.

Сас II (Сас-Комарницький) пов'язаний з волоськими родами (передусім, Драґо-Сасами) — серед кількасот родин, що користуються цим гербом, найбільше було переселенців із Молдови та Волощини, які ще в 13-му (або навіть 12-му) ст. оселилися у Галицькому князівстві. Ті переселення були спробою створення щільної системи захисту перед татарськими набігами, а також впровадження нового типу скотарства на неосвоєних землях.

Перші відомості про герб Сас на північ від Карпат походять з 1253 р. 1262 року в Польщі зафіксовані Драгомирецькі гербу Сас, які походили з Русі. За твердженням польського історика Францішека Пєкосінського, найдавніші згадки про герб Сас у Польщі походять з 15 ст., а найдавніше збережене зображення на печатці — з 1462 р. Більшість родин — дрібна галицька шляхта.



Сас III — відміна гербу Сас

Походження назви гербу не до кінця з'ясоване. Згідно з однією з теорій, ім'я Драґо-Сасів походить від імені воєводи Саса, сина Драґа (Драгоша), намісника короля Угорщини у Молдавії. Семигород, угорська територія, прикордонна з Молдовою, у ті часи була густо заселена «сасами» — саксонськими колоністами. Можливо, слово «Сас», яке спочатку було придомком, а згодом стало назвою цілого роду, є відлунням родинних зв'язків волохів з німецькими поселенцями.

Інша теорія спирається на угорське походження слова «сас» (угорськ. szasz), що в перекладі означає «орел». Своєю чергою, drago означає дорогий, любий, безцінний. Угорське походження назви пов'язують з історією міґрацій волохів. В Угорщині таким самим гербом від 15 століття користується родина Dragffy, що мало би підтверджувати угорське походження гербу.

Півмісяць — походить від сарацинів, від яких його перейняли хрестоносці (вживали як символ надії, слави). Є також симоволом віри, вірності, успіху, сімейного щастя. У магічних обрядах символізує таємницю або срібло.

Зірка — зазвичай свідчить про прагнення до мети (згідно з засадою Per aspera ad astram). Є атрибутом волі, натхнення, амбітної мети. Шестикінечна зірка означає високі вчинки, надійного провідника.

Стріла — звичай її вживання також, можливо, походить з часів хрестових походів. Може означати когось, хто без вагання взяв участь у битві без огляду на те, якою буде її фінал, а також вміння бути напоготові, швидкість.

Блакитний колір — символізує вірність, постійність, чуйність, патріотизм, побожність, довіру.

Родини, що використовують герб Сас

Сас I: Александровичі, Арсеничі, Асламовичі, Бадовські, Балицькі, Бандрівські, Баневичі, Баранецькі, Бацовські, Бачевські, Бачинські, Бейовські, Березовські (Березівські), Березницькі, Бернацькі, Бжеські, Бжесцянські, Білинські, Блажевичі, Блажівські, Бориславські, Боришківські, Бороди (Броди), Боярівські, Боярські, Братковські (Братківські), Брестянські, Бреські, Брилинські (Барилинські), Брілінги, Буховські, Бушинські, Валахи, Васильковські, Василькевичі, Венгжини, Винницькі, Віслоцькі, Вітковські, Вітвицькі, Волковиські, Волковицькі (Волковецькі), Волосецькі, Волосянські, Волянські, Воритки, Вислобоцькі, Високинські, Височанські, Вишинські, Ганилецькі, Гачинські, Гвоздецькі, Германи, Годориські, Голинські, Гординські, Городецькі, Горуцькі, Гошовські, Грабовецькі, Губецькі, Гугерницькі, Гуснянські, Даниловичі, Дасевичі, Дверницькі, Дзендзелі, Дністрянські, Добрянські (Добжанські), Долинські, Дробницькі, Дрогомирецькі (Драгомирецькі), Дубаневичі, Дубравські, Дунаєвські, Душинські, Дідицькі (Дзєдзіцькі), Дідушицькі (Дзєдушицькі), Єлічі, Жабинські, Жейми, Желіборські, Желіски, Жеребецькі, Жеснєвські, Жесньовєцькі, Жодкевичі, Жубри (Зубри), Жураковські (Жураківські), Журоші, Завадські, Завіши, Заплатинські, Засуличі, Затварницькі, Зелінські, Ігнатовичі, Іжицькі, Ільницькі, Камінські, Канофойські, Карчинські, Качковські (Качківські), Кендзерські, Клодницькі, Кнігиницькі (Княгиницькі), Кобилянські, Коблянські, Козловські, Колодницькі, Комарницькі (графи), Коморовські, Корончевські, Корчинські, Косинські, Котецькі, Красовські (Красівські), Крехівські, Креховецькі, Кречковські, Криницькі, Кропивницькі, Крушельницькі, Кульчицькі, Куницькі, Лабиновичі, Лаврівські, Левандовські, Літинські, Ліщинські (Лещинські), Лодинські, Лонцькі, Лопушанські, Лукавецькі, Луцькі, Лучицькі, Малитовські, Малкевичі (Малькевичі, Малковичі), Манастирські, Маньчаки (Манчаки), Матковські (Матківські), Мацулевичі, Мединські, Микульські, Молитовські, Морковські, Мостишевські (Мосцішевські), Нагуйовські (Нагуївські), Нанівські, Негребецькі, Недільські (Нєдзєльські), Новаківські (Новаковські), Новоселецькі (Новоселицькі), Новосельські, Обертинські, Опольські, Орловські, Ормовські, Ортинські, Павлики, Павликовські, Паславські, Пасхальські, Підгурські, Підгородецькі, Підлісецькі, Підвисоцькі, Плошанські, Погорецькі, Погородецькі, Попелі, Прусиновські, Радзевичі, Райкевичі, Райці, Раставецькі, Рожнятовські, Розлуцькі, Рибницькі, Риботицькі, Рихлинські, Рихлицькі, Рубиновські, Рудницькі, Ржодкевичі (Ржоткевичі), Ряснівські, Рясновецькі, Сарновські (Сарнівські), Саські, Сасуличі, Свистельницькі, Селецькі, Семковичі, Середницькі, Серновські, Семигинівські, Сємаші (Семаші), Сірчинські, Скотницькі, Скульські, Смеречанські, Смольницькі, Смуки, Сови, Созанські, Сосинські (Сосінські), Станіславські, Сташкевичі, Стрийські, Стрільбицькі (Стрельбицькі), Струтинські, Ступницькі, Сулятицькі, Сваричевські, Сярчінські, Шандровські (Шандрівські), Шептицькі, Шпаковські (Шпаківські), Шумили, Шумілли, Шумлянські, Тарнавські, Тарновецькі, Татомири, Темеринські, Терлецькі, Терновські, Тешковські, Тимовські, Тисаровські, Тисовські, Товарницькі, Токарські, Топольницькі (Топільницькі), Трояновські, Турецькі, Турчинські, Турянські (Тужанські), Тустановські, Туховські, Тушевичі, Уберницькі, Угриновські (Угринівські), Унятицькі, Урбанські, Уруські, Уссаковські, Устияновські, Фалінські, Фуговські, Харевичі, Хехловські, Хирівські, Хлопіцькі, Ходковські, Хрустовські, Цємєжинські, Цєшковські, Ціссовські, Чайки, Чайковські, Чапевські (Чапівські), Чарновські, Чарноти, Чолханські, Чоломські, Щомбровські, Юркевичі, Яблонські, Янішевські, Ясенські, Ясінські, Яворські.

Подробнее http://turka.at.ua/publ/1-1-0-276#ixzz1OP025wCO
Under Creative Commons License: Attribution<.font>
Категорія: Актуальні статті | Додав: sokil (27.06.2011)
Переглядів: 646 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

GRZYMALA


Мої сторінки



Oпитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 172








Погода в Трускавці


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
















QR-код сторінки
















- Шляхетність зобов'язує -


82200 Україна Львівська обл. м.Трускавець © 2017

- За достовірність змісту матеріалів і статтей несе відповідальність автор -

- Приватний сайт -